Розділові знаки в простому реченні Підготував Студент групи Т12 2/9 КМК КНТУ Кузьменко Сергій
Cлайд 2
Що таке речення? Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.
Cлайд 3
Просте речення Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу. Приклад: “Вибігла на вулицю весела дітвора.”
Cлайд 4
Крапка (.) Кома (,) Крапка з комою (;) Двокрапка (:) Тире (-) Знак оклику (!) Знак питання (?) Розділові знаки
Cлайд 5
Крапка Крапка вживається: У кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення. “Ніч. Спека.” У кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання. “Вирішить завдання.” У кінці графічно скороченого слова. “напр.; і т.д.”
Cлайд 6
Крапка Для виділення приєднувальних конструкцій. “Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара).” Після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах. “Василь. І довго це ти будеш чухатися? Конюх. Вибачте, пане. Винен.”
Cлайд 7
Кома “Я підвівся, поглянув їй у очі.” “Спи, моя дитинко, спи.”
Cлайд 8
Кома Кома вживається: Між однорідними членами речення, безсполучникового або за допомогою потиставного сполучника. “Він встав, потягнувся, підійшов до вікна.” Між частинами складного речення. “У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили.”
Cлайд 9
Кома При виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів. “Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час.”
Cлайд 10
Крапка з комою Крапка з комою вживається: Для виділення однотипних частин складного речення. “Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко).” Між поширеними членами речення. “Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький)” У кінці рубрик. “1) голосні; 2) приголосні; та ін.”
Cлайд 11
Двокрапка Двокрапка вживається: У безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину. “Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича” При прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують. “Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда.”
Cлайд 12
Після узагальнюючого слова перед однорідними членами. “Послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.” Двокрапка !!! Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.
Cлайд 13
Тире Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна. Тире вживається: Між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями. “Справжня дружба - чисте джерело.” На місці пропущеного члена або кількох членів речення. “ Сьогодні (є)- твій день народження.”
Cлайд 14
Тире При відокремленій прикладці. “Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі.” Перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення. “На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина.” Якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення. “Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка).”
Cлайд 15
Знак оклику Знак оклику вживається: У кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить. “А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима.” Після звертання при емоційному його виділенні. “- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!” У кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора. “Боже! Що ж ви наробили!”
Cлайд 16
Знак питання Знак питання вживається: У кінці питального речення. “Звідки ж ми такі?” У діалогах. “ Микола. Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте? Михайло. А ви як думаєте?”