Код презентации скопируйте его
Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
Учасники українського театру корифеїв: Марко Кропивницький Іван Карпенко-Карий Михайло Старицький Микола Садовський Панас Саксаганський Марія Заньковецька Марія Садовська-Барілотті та ін.
Марко Кропивницький Марко Лукич Кропивницький — український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Був засновником «Театру корифеїв».
Іван Карпенко-карий Іван Карпе нко-Карий — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського . На його честьназвано Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Михайло старицький Михайло Петрович Старицький — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч.
Микола садовський Микола Карпович Садовський — актор,режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру; брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. Садовської-Барілотті.
Панас саксаганський Панас Карпович Саксаганський — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, корифей українського побутового театру.
Марія садовська Садовська-Барілотті Марія Карпівна — співачка-сопрано й драматична акторка, сестра Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського.
Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.
У 1885 році єдина досі театральна трупа розділилася: Марко Кропивницький зі своїми акторами відокремився від Михайла Старицького і його прихильників. Обидва колективи відразу ж почали самостійне творче життя.
В1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. Микола Садовський зробив свій стаціонарний театр по-справжньому народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за інші київські театри.