Геніальний режисер Сценарист Талановитий письменник Художник Філософ Перший поет кіно (американці) Гомер ХХ століття (греки) Геніальний режисер Сценарист Талановитий письменник Художник Філософ Перший поет кіно (американці) Гомер ХХ століття (греки)
Cлайд 3
10 вересня 1894 року в селі Сосниці на Чернігівщині. Багатодітна селянська сім’я із козацького роду( із 14 дітей 2 вижило) Батьки – не писемні. Виріс на материнській пісні.
Cлайд 4
БАТЬКИ ОЛЕКСАНДРА ПЕТРОВИЧА Одарка Єрмолаївна Петро Семенович Одарка Єрмолаївна
Cлайд 5
Сосницька початкова та вища школи 1911 р. – Глухівський учительський інститут Вчителював у Житомирі (фізика, природознавство, географія, історія, гімнастика) 1917 р. – економічний факультет Київського комерційного інституту Академія мистецтв (вільний слухач)
Cлайд 6
Участь у національно-визвольній революції. У петлюрівській школі старшин викладав історію України (засуджений до страти). Василь Еллан-Блакитний визволив однодумця. 1921-1923 р. – дипломатична робота у Польщі, Франції, Англії, Німеччині. 1923 р. – Харків, редакція газети “Вісті ВУЦВК”. Один із засновників ВАПЛІТЕ.
Cлайд 7
Співпраця з кіноорганізацією ВУФКУ (малює рекламні плакати до фільмів) 1926 р. – Одеська кінематографія (“Вася-реформатор”, “Ягідка-кохання”, “Сумка дипкур’єра”) Кінець 20-х р. – “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля” 1930 р. – Берлін, Прага, Париж, Лондон (вивчення техніки звукового кіно) 1932 р. – “Іван” (перший звуковий фільм) Співпраця з кіноорганізацією ВУФКУ (малює рекламні плакати до фільмів) 1926 р. – Одеська кінематографія (“Вася-реформатор”, “Ягідка-кохання”, “Сумка дипкур’єра”) Кінець 20-х р. – “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля” 1930 р. – Берлін, Прага, Париж, Лондон (вивчення техніки звукового кіно) 1932 р. – “Іван” (перший звуковий фільм)
Cлайд 8
Кінець 1932 р. переїжджає до Москви, працює на студії “Мосфільм” (звинувачували в націоналізмі) 1933 р. - Далекий Схід (із Фадєєвим збирає матеріал для майбутнього фільму) 1935 р. – “Аероград” (оборона східних кордонів) 1939 р. – “Щорс” (за наказом Сталіна) Спілка письменників СРСР, художній керівник Київської кіностудії) 1942 р. – війна, військовий кореспондент, документаліст
Cлайд 9
1943 р. – “Україна в огні” (заборонив Сталін) 1944 р. – “Повість полум’яних літ” (заборона працювати на Київській кіностудії, переїздить до Москви) 1948 р. – “Мічурін” (1949 р. Державна премія) 25 листопада 1956 р. помер у Москві 1958 р. дружина Юлія Солнцева поставила на Київській кіностудії фільм “Поема про море” 1959 р. посмертно присуджена Ленінська премія
Cлайд 10
НА СМЕРТЬ ВІН ЧЕКАВ ДАВНО - ЩЕ З 30-Х РОКІВ, КОЛИ ПОЧАЛИСЯ РЕПРЕСІЇ, І ЙОГО ДРУЗІ, ОДИН ЗА ОДНИМ, ПОЧАЛИ ЗНИКАТИ З ЖИТТЯ. ПО НЬОГО МАЛИ ПРИЙТИ — РАНО ЧИ ПІЗНО. Є МОТОРОШНА СТАТИСТИКА ВТРАТ... ЗА ДЕЯКИМИ ПІДРАХУНКАМИ З 259 УКРАЇНСЬКИХ ЛІТЕРАТОРІВ, ЯКІ ДРУКУВАЛИСЯ У 1930 РОЦІ, ПІСЛЯ 38-ГО ЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ 36. ЗАГАЛОМ У 30-ТІ РОКИ ВИНИЩЕНО ПРИБЛИЗНО 80 % ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. ХТО ЛИШАВСЯ «НА ХОДУ», НЕЗРІДКА ПОЧИНАВ БОЯТИСЯ НАВІТЬ ВЛАСНОГО ГОЛОСУ.
Cлайд 11
Cлайд 12
У 1928 році переплелися долі Олександра Довженка і зірки німого кіно Юлії Солнцевої. Вони зустрілися на знімальному майданчику.
Cлайд 13
ПОХОВАНИЙ ДОВЖЕНКО НА НОВО-ДІВИЧОМУ ЦВИНТАРІ У МОСКВІ. ХОВАЛИ ЗА ДЕРЖАВНИЙ КОШТ, ОСКІЛЬКИ ГРОШЕЙ НА ЙОГО РАХУНКУ В ОЩАДБАНКУ БУЛО ТІЛЬКИ 32 РУБЛІ. ТРАУРНА ЦЕРЕМОНІЯ ВІДБУЛАСЯ У БУДИНКУ ЛІТЕРАТОРІВ. СПІВАВ ГЕНІАЛЬНИЙ СПІВАК, ДРУГ НЕБІЖЧИКА ІВАН КОЗЛОВСЬКИЙ, ГРАВ НА СКРИПЦІ ЛЕОНІД КОГАН. З УКРАЇНИ ПРИЇХАЛА ДЕЛЕГАЦІЯ, ПРОТЕ НЕ БУЛО КОЛИШНІХ ДРУЗІВ, НАПРИКЛАД БАЖАНА. ПРИВЕЗЛИ СНІП ЖИТА, ЗЕМЛЮ ТА ЯБЛУКА. ГРУДОЧКУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ ВКИНУЛИ ДО МОГИЛИ ЗІ СЛОВАМИ «ЗЕМЛЯ, ПО ЯКІЙ ТВОЇ НОГИ ХОДИЛИ, НИНІ ТЕПЛОМ ТЕБЕ ПРИЙМАЄ».
Cлайд 14
Мистецька та літературна спадщина – твори: Воля до життя Зачарована Десна (кіноповість) Земля Мати Ніч перед боєм Повість полум'яних літ Нащадки запорожців (драматична поема) Україна в огні (кіноповість) Поема про море (кіноповість) Антарктида (кіноповість) Життя в цвіту (п'єса) Щоденник 1941-56 Мистецька та літературна спадщина – твори:
Cлайд 15
Cлайд 16
"У цьому оповіданні я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею?" О. Довженко
Cлайд 17
Аналіз "Україна в огні" Автор: О. Довженко Рік: 1942-1943 Літературний рід: епос Жанр: кіноповість Тема: зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ. Ідея: незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом
Cлайд 18
Головні герої:
Cлайд 19
Сюжет: Вся родина Запорожців святкує п'ятдесят п'яту річницю Тетяни Запорожець. Починається війна, Тополівку захоплюють фашисти. У Тополівці обирають старосту. Усю молодь, зокрема Олесю і Христю, відправляють до Німеччини. Перебування Олесі в Німеччині. Лаврін вбиває Людвіга. Фашисти спалюють Тополівку. Німецькі війська відступають. Олеся повертається з Німеччини, зустрічається з Христею, а потім з Василем на рідній землі. Олеся проводжає свій рід на війну.
Cлайд 20
Проблематика проблема національної самосвідомості людини й народу; показ трагедійності тогочасних подій; життя простої людини на війні і в тилу; проблема цінності загальнолюдських ідеалів; жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя Хуторна, Мотря Левчиха).
Cлайд 21
Показ трагедійності тогочасних подій Твір суперечив офіційній думці щодо реалій війни, а тому й викликав різко негативну оцінку Сталіна та його оточення.
Cлайд 22
Життя простої людини на війні, цінність загальнолюдських ідеалів Більшість населення окупованих територій не брала участі в активному опорі ворогам. Досить важко було в умовах окупації залишитися просто людиною.
Cлайд 23
Жінка на війні Трагічна доля дівчини-полонянки, жінки в окупації.
Cлайд 24
Висновок Отже, можна зробити підсумок: проблеми висвітлені в кіноповісті “Україна в огні” залишаються актуальними і по сьогоднішній день. Одні проблеми вже закоренилися в свідомості людей. Зовсім не дивно, що на даному етапі суспільного життя в Україні виникають й інші проблеми. Найактуальнішими є: проблема національної самосвідомості людини й народу; цінність загальнолюдських ідеалів.