X
Код презентации скопируйте его
гипотеза стационарного состояния
Скачать эту презентацию
Презентация на тему гипотеза стационарного состояния
Скачать эту презентациюCлайд 1
Валерій Шевчук «Дім на горі»
Cлайд 2
Портфоліо письменника: Прізвище від народження: Валерій Олександрович Шевчук Дата народження: 20 серпня 1939 (74 роки) Місце народження: Житомир Роки активності: 1967 — дотепер Напрямок: психологічна проза, літературознавство, публіцистика
Cлайд 3
Історія написання твору: Створювався він у 1966-1980 рр., а вийшов у світ 1983 р. В. Шевчук: «Книжку «Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини «Голос трави». Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік — хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш - не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. І от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину — роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці — «Дім на горі».
Cлайд 4
Літературний рід: лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом. Жанр: роман-балада Роман-балада – це жанровий рiзновид роману, який мiстить ознаки балади (зокрема, домiнування мотиву кохання жiнки з демонiчним єством у чоловiчiй подобi тощо) Балада - це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.
Cлайд 5
«Дім на горі» поєднав прикмети новелістичного, готичного, філософського романів, а також роману-виховання. «Дім на горі» - приклад магічного реалізму. Магічний реалізм характеризується поєднанням реального і фантастичного начал, звичайного і міфологічного, побутового і трансцендентного ( потойбічного, недоступного для людського пізнання), картин реального та ірреального світів.
Cлайд 6
Своєрідність побудови твору: Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин. У першій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших».
Cлайд 7
ПРЕАМБУЛА (лат., той, що передує) : 1. Вступна частина якого-небудь важливого документа - законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення тощо. 2. Вступ до чого-небудь. Словник:
Cлайд 8
У романі переплетені два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. Йдучи цією дорогою, людина все одно приходить додому. Піднімаючись до будинку, що височіє на горі, недавній фронтовик, директор школи Володимир, навіть не підозрює, що у тому домі він знайде спокій і душевну гармонію. Хлопець, син Галини Іванівни, повертається додому через сімнадцять років, що нагадує біблійний сюжет про блудного сина. Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність. Із мотивом дороги пов'язана й різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала. Жіноча доля — чекати й терпіти, чоловіча — шукати свою дорогу та повертатися. Своєрідність побудови твору:
Cлайд 9
Сюжетні лінії: *Іван Шевчук – його сини, народжені від перелесників-джиґунів. *Галя – її син (далі – Хлопець) – їхня бабуся(прабабуся). *Володимир – Галя. *Володимир – його дочка Оксана. *Хлопець – Неоніла, його кохана.
Cлайд 10
Приклад необарокового стилю: У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви. Працюючи над обома частинами роману, Валерій Шевчук не задумувався над тим, що підсвідомо втілював у ньому специфічне барокове світосприйняття, що відбилося вже на самій композиції твору. Уявімо зразки барокової архітектури в Києві: Андріївська церква, Маріїнський палац, брама Заборовського у Софійському соборі, церкви Києво-Печерської лаври, Видубицький монастир… Краса, чарівність, розкіш, незбагненна велич цих споруд водночас спонукає до високих роздумів над чимось важливішим, аніж повсякденні проблеми й звичайна життєва метушня.
Cлайд 11
Андрiївська церква Маріїнський палац брама Заборовського у Софійському соборі Києво-Печерська лавра Видубецький монастир «Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спорудами. Друга частина — «Голос трави» — ніби основа цієї споруди, своєрідне підніжжя.
Cлайд 12
Тринадцять оповідань другої частини «Голос трави» в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно- міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними. Кожне оповідання — своєрідна притча, морально-етичний постулат, до якого варто прислухатися, щоби вижити в такому світі. Про перемогу тут не йдеться. Своєрідність магічного реалізму:
Cлайд 13
ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього. Тема:
Cлайд 14
розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями; пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу. Ідея:
Cлайд 15
Проблематика роману: *сутнiсть добра i зла; *протиборство між світлом і тінню; *вiдповiдальнiсть кожного за свої вчинки на цiй землi; *пошук сенсу свого буття, самого себе; *прагнення розібратися в довколишньому світі; *душевна роздвоєність людини; *відповідальність кожного за свої вчинки; *прагнення внутрішньої чистоти, гармонії.
Cлайд 16
Традиції дому на горі: Там володарюють жінки - зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки моралі. Чоловіки тут з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних синів. Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі, з рук жінки, народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців, які зваблюють жінок усупереч їхній волі, - «джиґунів». Спочатку вони з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім так само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки - хлопці, покликані бути творцями - поетами, художниками. Дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа.
Cлайд 17
Образи – символи: Дім нагорі – фортеця нашої духовності. Підніжжя гори – поле боротьби добра і зла,світла і темряви. Дім на горі — символ Парнасу з його жіночим населенням (музи); дім на горі живе водночас реальним життям свого часу і мусить поборювати житейські клопоти, яких не оббігти.
